Сьогодні українці святкують Різдво: традиції та ворожіння

Різдво є одним з головних християнських свят, яке вирізняють унікальні звичаї і традиції, а також власні символи. Значення цього свята настільки велике, що навіть хід нової історії і літочислення ведеться від Різдва Христового.

Вранці 7 січня українці вітаються фразою "Христос народився!", а у відповідь чують "Славімо його!". У цей день люди зазвичай відвідують церкву, а також ходять в гості до родичів і друзів.

У перший день Різдва закінчується піст, тож українці сідають за вже по-справжньому святковий стіл.

Раніше колядки були язичницькими піснями, які Християнська церква забороняла. Але згодом колядування стало важливою традицією Різдва. Часто колядники носять із собою на палиці велику зірку - вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа.

Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров'я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима.

Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Характерним різдвяним звичаєм в Україні залишається вертеп. Це може бути як пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, так і живий вертеп з акторами.

Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є ворожіння.

Вважалося, що ворожіння на Різдво найправдивіші, оскільки саме у цей час кордони між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.

До ворожіння вдавалися переважно незаміжні дівчата. Так, вони мили посуд і виносили його на вулицю, постукуючи в миски: звідки одізветься пес, туди піде заміж.

Потім дівчата підходили до вікон сусідів: якщо чули слово "сядь" - не пощастить вийти заміж, а коли "йди" - в цьому році прийдуть свати.

Хлопці, які не хотіли, щоб до їхніх коханих засилали сватів інші парубки, йшли увечері до млина, брали три скіпки зі шлюзів, які перетинали лотоку, загортали їх у ганчірку і таємно втикали в одвірок наречених, приказуючи: "Як сеся застава не пущає воду на лотоки, так би (ім'я дівчини) не пускала сватів, окрім моїх".

Але майбутнє цікавило і старших людей - їх переважно турбувало, як довго залишилося жити. Вони ставали між лампадкою і свічкою і дивилися, чи буде подвійна тінь: якщо тільки одна, то це на швидку смерть.

З різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають до Водохреща, 19 січня.