Добропільчанам радять як підібрати лікарські засоби

Норма, внесена до Закону України «Про захист прав споживачів» фактично нічого не змінює при поверненні товару. Вона є уточнювальною і стосується документів, на основі яких передбачено повернення товару неналежної якості для лікарських засобів та медичних виробів. Зокрема, відповідно до Закону України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII друге речення абзацу першого частини 11 статті 8 Закону «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а щодо технічно складних побутових товарів — після пред’явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу».

Напевно, кожен, хто хоч раз купував ліки в аптеці, звертав увагу на оголошення про те, що придбані ліки поверненню не підлягають і подумки обурювався з цього приводу.

Відповідно до статті 698 Цивільного кодексу України придбання ліків є нічим іншим як договором роздрібної купівлі-продажу, а відтак, у зв’язку з його укладенням покупцем-фізичною особою, крім норм Цивільного кодексу, діють усі гарантії, передбачені законодавством про захист прав споживачів, а такий покупець вважається споживачем.

Стаття 9 Закону України «Про захист прав споживачів» посилається на перелік товарів, що не підлягають обміну/поверненню, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 19.03.1994 № 172. Відповідно до цього документа не підлягають обміну (поверненню), зокрема, продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни та ряд непродовольчих товарів.

Стосовно лікарських засобів належної якості діє норма наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 р. № 360, а саме: «Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають, про що розмістити оголошення в залі обслуговування».

Зовсім інша ситуація щодо продажу лікарських засобів неналежної якості. Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов’язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах терміну придатності. Терміном придатності є термін, визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору (пункт 24 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Отже, у разі придбання ліків неналежної якості, якщо недоліки виявлено у межах терміну придатності, покупець має право вимагати або заміни їх на ліки належної якості, або повернення сплачених ним коштів, причому покупець сам обирає варіант поведінки в такій ситуації, а продавець на підставі закону лише зобов’язаний діяти відповідно до вимог покупця, за винятком хіба що випадку, коли у продавця немає відповідних ліків належної якості, щоб надати їх замість ліків неналежної якості.

Таким чином, повертаючись до оголошення в аптеках про неможливість повернення ліків, слід чітко собі уявляти, що воно стосується лише тих випадків, коли придбані ліки є належної якості. Справді, в цьому випадку за чинним законодавством покупець не має права ані обміняти їх, ані повернути. Проте, дане оголошення жодним чином не стосується випадків придбання ліків неналежної якості (найпростіший варіант – закінчення терміну придатності певного лікарського засобу). У цьому випадку покупцеві зобов’язані за його вибором або замінити ліки неналежної якості, або повернути гроші.

Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості. Ця стаття серед іншого визначає наступне: «У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності виснов­ком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар».

Для того щоб повернути неякісний лікарський засіб до аптеки, споживач має надати не лише розрахунковий документ, отриманий ним під час купівлі саме цього товару в аптеці, а й доказ того, що лікарський засіб неякісний, тобто не відповідає вимогам, встановленим виробником (висновок щодо якості лікарських засобів, виданий підпорядкованою лабораторією територіального органу Держлікслужби та/або уповноваженою лабораторією, розпорядження Держлікслужби щодо заборони обігу лікарського засобу).

Стосовно медичних приладів, які є непродовольчим товаром, діють правила про обмін товару належної якості, але лише у тому разі, коли такий медичний прилад призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. Наприклад, якщо особа купує механічний прилад для вимірювання артеріального тиску з метою власного використання у домашніх умовах, то вона має право протягом 14 днів з моменту отримання товару обміняти цей пристрій на аналогічний, якщо перший не підійшов їй за розміром, кольором тощо чи з інших причин не може бути використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару у продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару у продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» обмін товару належної якості здійснюється, якщо він не використовувався і збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром. На це слід звертати увагу, адже за відсутності зазначених умов чи розрахункового документа продавець має право відмовити покупцю у проведенні обміну товару. Варто зазначити, що у разі придбання медичної техніки певним медичним закладом, установою, тобто юридичною особою, законодавство про захист прав споживачів свою дію на ці види взаємовідносин не поширюється.

Більше того, якщо такий медичний прилад був придбаний з метою її використання у підприємницькій діяльності, то в такому разі не діятимуть і положення Цивільного кодексу України щодо обміну товару належної якості, оскільки такий договір не є договором роздрібної купівлі-продажу.

Якщо сторонами такого договору будуть суб’єкти господарської діяльності, то такий договір називатиметься договором поставки і регулюватиметься положеннями Господарського кодексу України.

Отже, у питаннях придбання медичного приладу слід звертати увагу на суб’єктний склад, адже, Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється лише на покупців — фізичних осіб, а також на те, який саме договір укладається, бо лише за договором роздрібної купівлі-продажу законодавчо виписані умови і порядок обміну (повернення) товару належної якості. Зрештою, чітке з’ясування виду і природи договору впливає на визначення не лише норм закону, які підлягають застосуванню до нього, а й самого закону.