Будьте обережні: у домівках та на подвір'ях приватних господарств почали зустрічатися отруйні павуки

В останні роки на території Покровського району в домівках та на подвір'ях приватних господарств, в містах та селах почали зустрічатися отруйні павуки роду Хейракантиум. Ареал їх розповсюдження щорічно зростає.

В Покровську міськрайонну філію ДУ "ДОЛЦ МОЗ України" на протязі останніх п'яти років звертаються особи, покусані отруйними павуками цього роду. Постраждалі від укусів павуків відчувають тривалий біль, в них з'являються набряки, загострюються хронічні хвороби.

В нашому районі зустрічається Хейракантиум крапчастий. Цей невеличкий павук володіє велетенським, як на його розміри, хеліцерами-щелепами, що закінчуються викривленими кігтиками, якими павуки з легкістю прокусюють не лише тверді хітинові панцирі комах, а й шкіру людини. Його укус є одним із найболючіших, він різкий і триває до 12-ти годин, а в окремих випадках й до 10-ти діб! Отрутаможевикликатинудоту, а іноді й місцевінекрозиепітелію.

Павука називають жовтим за колір черевця. Воно у нього яскраво- жовте або бежеве, у деяких видів хейракантіумів на спині помітна червона поздовжня смужка. Передня частина тіла помаранчева, з потужним ротовим апаратом.

Замість радіальної павутини плете павутинні мішечки. Щільною ниткою безладно заплітає малодоступні місця, будуючи своєрідний кокон. Швидко бігає, може стрибати. Для гнізда вибирає затишні місця. Селиться під камінням, в траві, згорнутих трубочкою листях. Якщо проникає в житло, вибирає куточки, де його не турбують прибиранням довгі місяці.

Павук - нічний хижак. Живе 1 рік. Самка відкладає яйця до кінця літа, через кілька тижнів з них виходять павучата. Самиця - самовіддана мати,охороняє кокон з яйцями, а потім і павучків. Напади реєструються в серпні.

Укус жовтого павука не такий страшний, як, наприклад, каракурта, але отрута у нього токсична. Хейракантіум гострими щелепами пошкоджує шкіру, а не просто жалить верхній шар епітелію. Тому укус павука викликає бурхливу захисну реакцію організму, може призвести до непередбачуваних наслідків. Супроводжується пекучим болем, яка потім притупляється. Область укусу швидко набрякає, червоніє. Місце укусу свербить, на ранках, залишених хеліцерами, з'являються пухирі. Може наступити місцевий некроз м'яких тканин, при якому рана не загоюється тижнями.

Супутні симптоми - озноб, головний біль, нудота. Сила прояву залежить від індивідуальних особливостей організму. Більш уразливі до укусів алергіки.

При укусі цього павука ранку обробляють розчином марганцівки, спиртовою настоянкою календули. До місця укусу прикладають холодний компрес. Для ефективності додають соду з розрахунку 1 ч. ложка. на склянку води. Бажано відразу прийняти протиалергічнийзасіб. Обов’язково звернутися до лікаря.

Щоб уникнути зустрічі з павуком, необхідно дотримуватись заходів безпеки:

- не гуляти в лісі у відкритому одязі.

- працювати в саду, на городі в рукавичках.

- не чіпати павуків руками.

- не вбивати їх на тілі, а тільки після того, як вони стали знаходитись далі від людини.

- частіше робити прибирання малодоступних місць.

Хейракантіум сам боїться людей і нападає тільки з метою самозахисту. Найбільшу агресію проявляє, якщо його потривожити в гнізді і коли потрапляє під одяг. Будьте уважні та обережні.

Ентомолог Іларіонова Н.М.